Вітер, дощик і година джигу.
Судячи по прогнозу погоди діло швах. І на човні не комфортно, і з льоду ще зарано, бо нема...
В самому Чернігові тихо та сухо, а за містом розгулявся вітер і капало з неба, мілко, неприємно, по осінньому зустріла Десна.
Вечір, берег, джиг, пошуки судачка.
30 грамів, двокольоровий зелентй силікон, офсети і sky зі stradic - мій звичний джиговий комплект. Звал з коси в русло, камінчики, дика течія на руслі і бажання когось просікти на максимальному вильоті.
Перші півгодони в мене тиша від слова абсолютно. Товариш же лупить головеня на півкіло і дві густеркі вряд під бороду на відкриту джиг голівку. Біла є і це добре.
Все пливе підростати.
А вечір наступає, починає сіріти, півгодини часу і буде темінь хоч око виколи.
Перебирати приманки ніколи, закидаю в даль, відбій, другий, третій, падає зі звалу в русло і на підвисанні легенький смик - підсікаю - зріз. Зубата вдарила. Закороткий флюр стояв, всього 30 см, лінь було перев'язувати новий. Промазала і вдарила вище, перерізала по шнуру.
Перев'язуюсь і далі, часу все менше, темніє.
На черговому закиді і третій сходинці легенький тюк - підсічка і судачок затріпотів смикаючись. Перший є, відпускаю відразу, хочеться більшого.
Третій закид і при підвисанні на звалі в русло чітка покльовка - підсічка і мимо.
Стемніло, вершинку спініга ледь видно на фоні неба. Знову підвисання приманки і черговий удар завершується вдалою підсічкою, судачок за півкіло, але таких не беремо, малуватий, світлина в темноті і пливе рости.
В колеги відразу потужне клювання і судак розвалює приманку в хлам. В мене тиша.
Ще 10 хвилин і темно. Все, зaкінчили на сьогодні. Рибу бачили, клювання були, година джигу пролетіла як мить.
До наступного разу, Десна.