Пішов сніг, замело, згадалась одна із нещодавних рибалок якраз після схожої, але дещо меншої заметілі.
Доїхали спокійно, хтось вже накатав дорогу, та і по кризі стежку піднатоптали, тож дійшли також нормально, не спішно.
Перша лунка дозволяє потренуватись у проводці і відзняти рух мормишки на Deeper , риби не виявили.
Друга лунка - все те ж саме, порожньо і самотньо маленькому човнику дріботіти під кригою без уваги його завзятих пожирачів окунів.
Зміщуємся метрів на двадцять в сторону, на п'ятно виступившої та замерзлої на льоду води, такий собі круг метрів п'ять у діаметрі.
Товариш свердлить лунку, я в парі метрів поруч і при опусканні в мене мормишку б'є жвава плітка, а у Олексія окунь. Цікаво, хто далі.
Далі пішли окуньки. Без лаптів, але активні і заповзяті. Жваво цупили мормишку після перших же похитувань. Навіть не потрібно було вигадувати якісь чудернацькі проводки. Мірне дріботіння безмотилки окунь відпускав приблизно на 10-15сантиметрів від дна і загинав кивок з усією пролетарською ненавистю...
Ліфтом виймаєш 5-7 риб з лунки і переходиш на іншу, головна умова - по небитому полю. Гарний смажено-тараневий розмір з рідкими вкрапляннями малечі для безбожного притоплення.
Зрідка влітали "царі гори" - та вийняти не вдавалось, в мене сходили, у товариша відірвали мормишку та відламали на іншій гачок. Приємно качати таких кабанів на 0.1 волосінь shimano aero, проте не завжди перемога за нами.
На блешні чи балансири не переходили, вірніше спробували і зрозумівши, що у окуня безмотильний настрій - вирішили не ламати кайф і насолоджувались виключно загинаннями кивка, у окуня це виходить добре під відповідний настрій.
Гарно порибалили.
