Завжди розумів, що спіймати рибу, та ще й пристойного розміру, не побоюсь цього слова, ЗАВЖДИ можна лише там де вона є.
Якщо при цьому в тебе ще є гарний зручний човен з потужним двигуном, якісний ехолот та розуміння процесу лову - риба вже спіймана, але вона про це ще не знає. Решту факторів можна сміливо спустити в унітаз - всім кому не до вподоби - можна починати хейтити.
Що до спінінгів, котушок, приманок, шнурів, гачків - то виключно допоміжні опції, які виконують роль естетичної складової риболовлі і звісно, дають можливість кайфонути від роботи дорогими, якісними та сенсорними інструментами. А кайф, останнім часом, стає певно головним фактором для багатьох сучасних рибалок.
Кайфонути хотілось...останнім часом рибка покльовувала, але не та і не там де ми її ловили. На цей раз полізли в корчесховище.
Триметровий надувас з шестисильним двигуном привіз нас на точку коли вже всі козирні місця були зайняті більш потужнішими човнами, не встигли на старт - шукайте де вільно.
Deeper не може так якісно показати риб як це роблять потужніші ехолоти, але картинку дна з корчиками малює добре. Вибрали точку, де на нашу думку просто не могло не бути судака, але течія стала повільнішою, спокійнішою, вистачало 24 грамів, щоб якісно простукати дно там де раніше ставили 36 - тому вирішив вигуляти молодшого брата Sky line - Creed в тесті 10-30, на вагах від 20 до 28 грамів він мені особисто здається навіть трішки сенсорнішим і строгішим - подобається.
Заряджаю стандартно для таких місць Select fetfish в 202 кольорі на офсеті - на глибині потрібно трішки яскравості і вартість як для розвідника підходить.
Перше проведення показало, що ніяких обертів котушкою і пауз - опустилась приманка, підвисла на гілочці, підтягнув на півметра вгору і опустив, підтягнув - опустив, тричі качнув і нічого, перетягуємо гілку до моменту коли спротив різко скінчився і відразу подаємо спінінг вниз до води, нехай падає поміж корчів, нехай провалюється до дна, адже саме там, під корчами і буде судак, він не стоятиме над ними і йому потрібно подати сніданок під носа, на "тарілочці з блакитною окантовкою" - все по класиці.
Лише слабину шнура вибираємо котушкою і то без фанатизму. А щоб не перетерся шнур об корчики з ракушками, ставимо півтора - два метри флюорокарбону товщиною 0.4 - 0.5 мм, він витримає різноманітну ракушку і випадкові щучі зуби, хоча в таких місцях зубата швидше виняток ніж правило.
Третє проведення - зачеп, глухий, рву різко, без розгойдувань, приманку вже не врятувати, а от рибу розігнати запросто.
Змінюю колір прианки на натуральний - три провелення - два півкілушних в човні, топлю, клюнули з корчів, невже й мілкий ввесь тут? Це нам не потрібно, але в товариша також один незалік і один схід...
Зміщуємось на десяток метрів, дно встелене корчами, поміж ними риба.
Ставлю 26 грамів і збільшую приманку з 3.8 до 4.5 дюймів, Keitech зеленкуватий з червоними лелітками на офсеті Decoy Magnum 6/0, потужний гачок для хорошої риби. Але перше ж проведення, коротке підкидання над гілкою, трохи зарізке - зачеп, відрив, перев'язуюсь.
Ставлю те ж саме. Товариш тим часом ловить, але все неформат, та надія є й на достойне.
Закидаю, відбивання дна, протягую з півметра і впираюсь в корч, тягну повільно вгору, ще вгору, ще...перевалив, два плавних оберта котушкою вибираючи шнур з опусканням спінінга до води і натяжка шнура на опусканні, тук по гілочці, тук по іншій - ГУП! Різке підсікання, Creed зігнувся, риба тисне, фрикціон наглухо, ніяких попусків - корчесховище! Підняв метрів на три до верху і вже можна трішки послабити фрикціон, нехай погуляє в товщі води, змориться. До човна підтягнув вже не такого зухвалого, трішки стомився, здався, взяв в руку, підняв - красунчик! Приємний судак з потужним ударом, все як хотілось.
Клюнув, тиснув, додав адреналіну - краса.
Всім добра!
