Cудак - час вовка


Довго чекали нормальної криги, перебирали приманки, міняли волосінь, готували вудки та льодобури, а а її все не було там, де є судак. Нарешті декілька днів приморозило і вирішили їхати.

Ранок морозний, сніг рипить, вітру немає - практично ідилія.

115 хвилин пішло на доїзд, трішки проїхали місце виходу, повернулись.

На березі одягли на Олексія жилет, пешню в руки - він піде першим так як найдосвідченіший, ну і пожив вже...жарт, просто в нього чуйка на промоїни. 

65 хвилин йшли кружляючи поміж небезпечних для проходу місць, добре, що зустріли знайомих, вони провели іншою доріжкою - довше та безпечно. 

На місці перші. Чисте, не бите льодове поле, вкрите шаром снігу - що може бути краще.

Лід 8-10 сантиметрів, але досить міцний, навіть не тріснув жодного разу, течія помірна, глибини від 3 до 6 з ямкою на 9 метрів та брівкою. 

Перші лунки трьома рядами з виходом на русло, частково з зигзагом, частково в шахматному порядку. На 15 тій зупиняюсь, досить, ще їх перевірити потрібно.

Вудка своя, пістолетна ручка, карбоновий хлист, основна волосінь siglon ice 0.31 мм червоного кольору + півметра 0.57 флюорокарбону V-hard, щоб щука випадково не зрізала. До речі у колеги на першому ж опусканні удар і кілушна щука на льоду - це й насторожило.

Першим ставлю крапалевську сімку з темною спинкою та червоним черевцем - мій улюблений пошуковий балансир. Швидко рухається, чіткій відбій навіть на течії та й судаки його полюбляють. 

Проводка класична до неможливості: знаходжу дно, декілька разів стукаю балансиром по дну (підйом муті-замануха для хижака), а далі піднімаю сантиметрів 15-20 над дном і різкий мах лише п'ястю руки з утримуванням ліктя в стаціонарному положенні і пауза до 7 секунд, не довше. Пошуковий ритм потрібно тримати чітко, не розслабляючись на думки про високе. 

10-12 змахів на лунці, підйом на півметра і ще п'ять змахів (буває судак вище піднімається і, що частіше - може влупити щука, любить вона бути з півметра над дном - власна практика). Якщо не клюнуло - переходимо на наступну лунку і повторюємо алгоритм. Активна риба 100500 % клюне на таку подачу, якщо буде під лункою або поруч. 

Половину лунок пройшов - тиша. Deeper малює лише рух балансира і зрідка невеличку білу в товщі води...немає судака над дном. Але це нормально - відсутність білої змушує його рухатись, шукати чим поживитись і на цьому поливі він прохідний. Стоятиме лише за умови великої кількості білої, якої на разі немає.

Тому не впираюся, краще пробити більше лунок чим вижидати проходу. Легше самому потрапити на нього ніж діждатись. 

На сьомій чи восьмій лунці після підкиду рахую секунди паузи і раптово над головою лунає - Каррр! - пролітаючої ворони. Підіймаю на автоматі голову на сіру розбишаку і в цей момент відчуваю удар в руку від якого загинає цупкий карбоновий хлист вудки. Різко підсікаю, вудку гне, досить сильна і важка риба борсається на п'яти метрах глибини щосили намагаючись вирвати вудку з рук, але пальці заклякли на руків'ї втискаючи фаланги пальців руки в тверду поверхню...ривок, ще ривок, риба не підіймається, хлист в дугу і чутно як риплять кільця, тягну вгору і відчуваю як гачок балансира продирає по кістяному піднебінні судака, диррр...диррр...фуххх...приманка вилетіла з пащі риби так і не пробивши кістку, або не знайшовши м'якше місце - це просто засада...

Швидко підіймаю балансир - все ціле, тільки на третину розігнутий носовий гачок - не повезло. Трофейний судак якого так і не вдалося відірвати від дна продовжив нагулювати вагу.

На лунці стояти безперспективно. Це не корч, риба прохідна. Соточку Bank Note для заспокоєння, не часто клюють такі гевали і рухаємось далі. Смак віскі розслабив, притупив відчуття і на цій ноті вирішую поставити синенький vib. Плавні рухи, легенькі коливання, підмормишування - можливо той клятий судачисько хоче - "медляк".



Чергова лунка і десь на третьому плавному підкиданні чіткий судаковий подвійний удар - тидищ-дищ! Рука підсікла мов вперше і відразу перехват волосіні не даючи слабину, впирається, тисне, не хоче підійматися, але діватись нікуди. Сів гарно і поступово показує рило в ополонці - перший є...гарненький, хоч і не те сурло, що вжарило перед ним. 



На всякий випадок ще з десяток змахів в лунці, але тиша, йду далі на глибину. 

Олексій в цей час пробурився метрах в тридцяти переді мною, але ближче до берега на 4.5 метрах. Там якраз пісочок, барханчики і судак частенько заходить підживитись піскариками з дна - в шлунку траплялись під час чищення. Також ставить vib і на п'ятій лунці практично на другому киванні отримує чіткий удар - вжух! Судак тріпоче на тому кінці волосіні, тягне вудку з рук, але трійник vìba не дає йому шансів зійти, красива риба - вітання з уловом. 



Рухаємось далі кожен по своєму напрямку - vib мовчить. Змінюю його знову на балансир, ставлю 24 грамовий Select smile з фіолетовою спинкою. Товстенький балансир довжиною 65 мм. Стукає також чітко на відбій - люблю балансири та блешні з чітким відбоєм і судаку подобається такий рух. 



Лунок сім тиша, ніхто й не понюхав, немає риби під лунками, пройшла швидко та й небагато її зараз за відсутності білої - я здається це вже говорив, старію, бурчу.

На черговій лунці зміна глибини на метр на фоні основного русла, горбик, стало мілкіше і це вже цікаво. Відчуття не зраджують, декілька підкидів і смачний удар віддає в руку - жахх! Підсічка, відчуваю як гачок пробиває пащу і риба борсається. Ходи до татка, нічого було й клювати раз не хочеш. Підіймається плавно, тисне до дна, робить круг під ополонкою майже як щука, але всунувши голову в лунку стихає, проковтнув балансир повністю - ще один красень в заліку.



Пробурені лунки закінчились - час і пообідати, півдня на ногах, потрібно відпочити. Перекусили, поговорили про проведення, удари, виважування, обмалювали подальшу тактику. Третій тост по 50 за коханих - нехай люблять, а ми їх відповідно.

Чай, кава - досить прохолоджуватись, зимовий день короткий. Влупили ще більш ніж по 70 лунок кожний, пропрацювали всі балансирами та vib-ами і тільки один підбій в Олексія та удар без шансів підсікти в мене. 

Час вовка вийшов.

Але й так непогано порибалили, взяли приємних судаків і набурились по саме нікуди...чи не гарно ж.

До авто йшли не спішно і кожен зі своїми думками. Ми ще повернемось і я таки точно знайду того хитрющого судачиська, що розігнув гачка на балансирі. 


Всім добра!


Комментировать
Комментировать
Надоела реклама?
Поддержите DIRTY — активируйте Ваш золотой аккаунт!